Жовтокоса осінь

Синьоока осене, жовтокоса

Застуди до інею срібні роси.

Горобина полум’ям у саду

Стежки не зігріє що іду.

Тебе стріне радісно вертоград,

Салютує блисками зорепад.

Та смутку не сховавши на чолі

Хризантеми хиляться до землі.

Осінь у обіймах листопад трима.

Цю красу невдовзі замете зима.

26.10.19р.