Свята земля, люблю твою ясу.
Бо ненечки тебе дарують дітям.
Певно тому несу крізь лихоліття
І мови, і вишиванки красу.
Життя складне і швидкоплинний час.
Спішать лелеки у гніздо на хаті,
Пора й мені дитинку сколихати,
Бо кажуть: «За добро і Бог воздасть.»
Накриті завжди для гостей столи.
Що треба ще про Україну знати?
Мабуть, оце, чого навчила мати:
«Ми землю у дітей у борг взяли.»
12.10.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар