Вдихає серпень яблуневий спас.
Плоди налиті сонячним промінням
Вже осінь і на часі, і не час
Схиляти літу стомлені коліна.
Та скоро павутина полетить.
Росою вп’ється висохла долина.
Ти серцем відчуваєш: це та мить,
Яка волає: «Не спіши, людино!»
19.08.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар