«Дзвінок»* напився місячного сяйва.
До колосочка зібрані жнива.
Полеміка вітрів уже не зайва,
Де осені дихання ожива.
Холодні роси остудили рі́ки.
Під оранку готуються лани.
Серпневі ночі – незбагненні ліки –
Зціляють душі та серця вони.
06.08.19р.
*Дзвінок – груша.
Немає коментарів:
Дописати коментар