Нема хитких
ілюзій чи думок.
Є сни які
народжені не нами,
Як тиха ніч снує
над головами
І в небі сяє
тисяча зірок.
Таємність укриває
сива тьма.
В’їдається кілком
безсоння в груди
І всесвіт відчувається
усюди,
І голос, що
безвихіддя нема…
Струною кожна
фібра задзвенить.
Стає раптово все таємне
явним
І падає на плечі довгожданим
Тремтінням вірша надзвичайна
мить.
30.05.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар