Останнє

Гортаю неминучу прохолоду

(До спогадів не тулиться тепло). –

Художник день нове готує тло –

Пасьянсову перемішав колоду…

Та прийде час коли вже все одно.

Митарство – словоблуда та спокуси –

Минули. У дорогу вируша,

Жахається розхристана душа

Їй не горілки хочеться, а – мусу.

І хліба! (Саме хліба – м’якуша).

Лелечий гомін – вирвано роками.

Всиха потроху паросток землі…

Свіча і чарка з хлібом на столі…

І аксіоми не відкриті нами,

У небо полетіли журавлі...

Які б ми по життю не були вперті,

Нам істини відкриються по смерті.

                                                  24.05.18р.
(фото з інтернету)