Казка вечірня триває
до ранку.
Шампанське – рікою,
цілунки – намистом…
Марево згине уже
на світанку.
Ніщо не змінилося
років за триста,
А може п’ятсот?
Хіба що, а може –
Світанки наблизили
міфи далекі.
Ніхто і нічим
тобі не поможе.
Додому пора. Прокричали
лелеки.
Вони на весні
завітають до тебе.
І сонце зігріє...
Дитя піде в школу…
А він?
То життя.
Казкарю ви нетреба.
І долею знову
закрутить по колу.
Казка, дитинка, і
зоряне небо.
01.03.18р.
Немає коментарів:
Дописати коментар