Наворожи мені зима

Наворожи мені зима –

Казкові дні, сніги останні,

Уста любимої, кохані

Очі. Зійде – тьма…

І що? Боятися навіси?

Літа уже не для гульвіси,

А входу-виходу нема.

Люблю. І моє серце – Данко

Горить із ночі до світанку…

До неба лине крадькома.

Не світ осяює вершини –

Коли ти зрозумів пітьму.

Не тіло головне в людині,

А те, про що, я, промовчу.

                                   20.01.18р.