О наші села! Лише Ви надія,
Що мова українська проросте.
У місті вже і суржиком не віє,
Щимить і серце моє через те.
Ви щирістю одвіку є багаті,
І хлібом, і прекрасними людьми,
І радістю, що є у кожній хаті,
І щедрістю, як осінню сади.
Село то край - хлібів і хліборобів,
І слово рідне там зажди цвіте.
Хто сіє землю, у того і родить,
А де є слово, там і мова є.
Що мова українська проросте.
У місті вже і суржиком не віє,
Щимить і серце моє через те.
Ви щирістю одвіку є багаті,
І хлібом, і прекрасними людьми,
І радістю, що є у кожній хаті,
І щедрістю, як осінню сади.
Село то край - хлібів і хліборобів,
І слово рідне там зажди цвіте.
Хто сіє землю, у того і родить,
А де є слово, там і мова є.
20.04.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар