Квітневе безсоння

Я йду стрічати вітер у поля,

Який пропахся ароматом вишні.

Ще мирно спить натруджена земля,

Оберігає сон її Всевишній.

І тихо так, аж солодко мені.

Колише ніч у небі зорі кволо, 

Іду в поля, по матінці Землі.

І ні душі не бачу я довкола.

Глибока ніч укутана у сон.

Природа навіть листя не колише,

Лише далеко чую, в унісон,

Гроза та вітер стрілися між вишень.

                                            08.04.17р.