Диміло на плиті варення,
пахтіло літо за вікном…
Перепочинь хоч трохи, нене,
таким легким обіднім сном.
А їй хіба до сну, а хоче ж…
Воно чи звариться саме?
Темніші нині стали ночі
та вітер прохолодний дме…
Ще трохи, сину, то на зиму,
холодні наступають дні.
Й пішла, поправила хустину.
А ми лишилися самі.
26.02.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар