Зимова негода

Зимова негода

Змітає грудень крихти зі стола.

Мете метіль морозу на угоду.

Даруй мені хоч дрібочку тепла,

не завжди світло йде до нас зі сходу.

Чи є кінець завії на землі?

Тяжіють думи у такі хвилини.

Вбачаються на заметілі тлі,

мов краплі крові грона горобини.

Голубиться до шибки пташеня

і не зважає на сніжинки кволі,

йому фінал забоїстого* дня 

вбачається у сонця ореолі

07.10.24р.

*Забоїстий – сніговий.