пʼятниця, 31 липня 2026 р.

* * *

* * *
Ну, що сказати, мій хороший?
Як легко нам сягнути дна.
Коли заходиться про гроші -
релігія у всіх одна.
30.07.24р.

середа, 29 липня 2026 р.

Вона

Вона

Вона, то мальва, то шипшина,
то білий сніг на вишень цвіт...
Люблю тебе, моя дружино,
мій світлий янгол на землі.
Все перетруситься, мов сажа
і перемелиться у пил...
Але мені ніхто не скаже,
що я тебе недолюбив.
Недолюбив, недолеліяв,
чи на руках не доносив.
Бо ти навіки моя мрія
і вічножуравлиний спів.
28.07.26р.

понеділок, 20 липня 2026 р.

Цінності

Цінності

Ластівко мила, ось тобі стріха, живи.
Вітер збирає перші, малинові роси.
Голосом Бога скоро задзвонять церкви
і ти заспіваєш у вимірі їх суголосся.
Ллється за край хлібодайна красуня весна,
мати-земля гречкосієві руки цілує,
спушує поле за добрим конем борона
і відкликається кожному рухові збруя.
Будуть хліби, значить буде довіку життя.
Так облаштована від первоздання природа.
Де найцінніше в людини – любов і жита,
буде і ласка Всевишнього то́му народу.
20.07.26р.

неділя, 19 липня 2026 р.

Ніч закоханих

Ніч закоханих

Перегорни сторінку зорепаду,
нехай летить. Нехай від нас летить…
цвіркун виводить тиху серенаду
до поцілунку за коротку мить.
У теплу ніч, аж затремтіли плечі,
Чумацький Шлях штовхав удаль вози
і вітер мовив голосом предтечі:
«Лишилось пів години до роси».
Як швидко ніч спливла кудись у вічність,
сіріла хутко непроглядна мла,
але була іще одна магічність,
в якій злилися губи та тіла.
19.07.26р.

пʼятниця, 17 липня 2026 р.

Старий ловелас

Старий ловелас

(трохи дурні)

 

Пішли усі старання нанівець.

Та до життя такого наче й звик.

Усох у ловеласа корінець,

з живих лишились очі…

                                          і язик.

17.07.26р.

 

Мракобісся

Мракобісся

У морок радянської ночі
штовхає насильно москва.
Та я їй пручаюсь, не хочу
назад до імперії зла,
до «світлих» ідей комунізму,
до скрути, талонів на хліб,
де перші посіви рашизму
зійшли попід горни і дріб…
Там тхнуло дитинство запріле
в постійно дірявім трико
і ми від вождів ціпеніли –
плебеї ж парткому ніхто.
А десь на задвірках планети,
де навіть лякається страх,
там стережуть кулемети
розхристаний вічно ГУЛАГ.
16.07.26р.