На кладовищі прибирали вчора.
Дивлюся, все те саме у житті,
У пам'ятники вилилося
горе,
А десь у не фарбовані
хрести.
Прийде бабуся, сяде коло
діда,
Хреста обійме, чарочку наллє,
Насипле у тарілочку обіду,
Положить все, що у торбині є.
Заплаче бідна, фарбувати
нічим,
Усе пішло: вода, квартплата, газ…
Прийшло життя неначе п'яний
вітчим.
Не зберегла нічого про запас.
Просидить так, а сонце вже на
вечір,
Все пригадала в шелестінні
трав…
Журба і туга ляжуть їй на
плечі,
Піде просити, щоби Бог
забрав.
11.04.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар