Пробудження

Пробудження

Час від часу зітхаю (з полегшенням наче),

що у землю впаде проросте чи згниє.

Хто заплатить борги, як удови заплачуть?

Хто дитятко утішить чиєсь чи своє?

Чи промовить убивця: «Возьмі, вот, канфєтку»? –

він три шкіри здере поки тільце живе,

не тобі вже належить ваш родинний маєток

і Дніпро не для тебе у бурю реве.

Ти зростаєш віднині російським манкуртом,

тільки іноді пам'ять волає: «Дивись!»  –

хтось воскреснув із мертвих над безтямним нуртом

і до пращурів слави полинув увись.

02.10.24р.