* * *

Чи доживу до спілих яблук,

Налитих життєдайним соком,

Котрі так радували око,

Їх пасока стікала з рук,

Поїла висушену землю,

Яка дощів рясних благала

Нектару їй було замало:

«Дожити, Боже, дай, молю!»…

22.03.20р.