* * *

Кохання варте найтепліших слів.

Бо так воліє не юрби, а тиші.

Ти відчував, як серце серцем дише?

Коли п’янкий розмай дві долі сплів.

Іскриться світла промінь за вікном,

Їм все одно захід чи схід це сонця.

Бо люд живе у правил оболонці,

А ці прикриті фіговим листком.

Нема ні часу, ні мирських проблем

І вічності для них відкрита брама

Вони за крок до Єви і Адама,

Але й за мить до знищення вогнем.

23.03.20р.