З народження нам шлях один – до Бога.
Через життя неси свого хреста,
Йди до Аллаха, Будди чи Сварога
І хай молитва буде на вустах.
А ми ножа берем, а то й сокиру
За пазуху важкого камінця…
Війною на сусіда йдем за миром,
Насиллю на землі нема кінця.
Той в золоті купається, той в славі…
Яке їм діло до чиїхось бід?
Багато трутнів у моїй державі,
Вони бездушні та на серці лід.
Набиті грішми лантухи до краю,
Їм не дають лишитися людьми.
Ні Честі, ані Совісті не мають,
Гучних жадають оплесків юрми…
Стає чомусь за наші душі страшно.
Чи буде промінь світла ув імлі?
Можливо не такий вже я пропащий,
Якщо добро дарую на землі.
21.03.20р. 
Немає коментарів:
Дописати коментар