У шістнадцять

(пам’яті Чубенка Степана

(Народний Герой України

закатований і вбитий донецькими

бойовиками батальйону «Керч»

за жовто-блакитну стрічку на сумці))

Думки юначі сповнені надій.

В очах максималізм непереможний

І це не дивно. Певно знає кожний,

Яке життя у підлітка без мрій?

В шістнадцять світ пізнав од А до Я.

І на душі то сонячно, то хмарно

І навіть сперечатись якось марно,

Бо це, мов перша пісня солов’я.

Не поведеш цариною* дітей.

Своїх батьків не зрадуєш онуком.

За Україну ти пішов на муки

Сучасності новітній Прометей.

Чи з глузду з’їхав божевільний світ?

Ні чорта не бояться, ані Бога.

Твоя остання у житті дорога

В юначих мрій нездійснений політ.

                                                     29.06.19р.

Цариною – за селом, полями.