Горе не біда

Горе не біда

Поділися но горем, козаче,

з капшука я відсиплю біди.

Наша доля за нами не плаче,

ворожити у степ не ходи.

Прив’яжи скакуна до одвірка,

хай корчмар нам наллє до країв,

хоч п’янкіша за пиво горілка

та гіркіша солодких медів.

Кріпаком* забивай свою люльку,

нехай чхне люципер до ладу,

це найкраща від біса пігулка

яка вмить розганяє журбу.

Ось послухай, це пращурів мантра,

яку я по цей день бережу:

все мине не сьогодні, так завтра…

не спіши, друже мій, за межу.

Та й яке у нас горе, козаче.

31.05.26р.