А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ несеться хутко в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберуть – Бар-аббу.
І знову на Ґолґоту в’ється путь.
Який же він тяжкий – вінець терновий!
Коли межі торкнешся, не забудь,
що завтра маєш починати знову.
22.09.24р.
Немає коментарів:
Дописати коментар