Лети, Пегасе

Лети, Пегасе

Побути трохи ще у раю,

хотілося та обмаль часу.

Куди летіти, я не знаю?

Тримаю за крило Пегаса.

Тепер ти вільний, милий друже,

спіши між хмар, де сонце сяє,

ніколи ти не був байдужим,

як ніс мене за небокраї.

Твій шлях лежить до вертограду,

де б’ють ключем джерела чисті.

У віршах ми знайшли розраду.

Лети, мій коню, норовистий.

15.06.24р.