Передзимній вірш
Під вікном скорушина стрічає жовтневу зорю,
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на небі Стожари.
Кожна хата Полісся стає до зими, наче скит
і свинцем наливаються вчора легесенькі хмари.
Переборе зима, перетре все у білі сніги,
перемелеться мжичка ув інею срібну корону,
віддає першосніжжя за давні образи борги,
чи це просто такі передзимні мої забобони.
13.06.24р.
Немає коментарів:
Дописати коментар