Тіні закоханих
Тихими провулками Подолу
бродять закохані тіні,
зорепади падають додолу,
дрова тріщать у каміні…
а тіням ніскільки не холодно,
жовтень гарячий, мов липень
і від поцілунків, аж солодко,
де листя скинули липи,
як дзвінко їм співає бруківка
пісню одну їй відому,
небосхилом скотилася зірка –
пора додому.
06.08.25р.
Немає коментарів:
Дописати коментар