Осіннє

Осіннє

Запахла медом зрізана рілля,

яка ж солодка оранка зябле́ва,

стоять край поля без листви дерева

і свіжим паром дихає земля.

Ключ журавлів зове за небокрай,

душа йому кричить у суголоссі,

рясним дощем задріботіла осінь

поміж останніх перелітних зграй.

Та перший сніг все вибілить за мить

для нас він не хороший, не поганий, 

а просто швидше надто довгожданий 

коли дощами осінь відболит.

12.08.25р.