Периферії «Поетичних майстерень»

(У підтримку Артура Курдіновського)

Хтось шукає приводу для дій,

комусь дії нині не на часі.

Що сумуєш, братику? Радій!

Не впади до рівня біомаси.

Знову лисе чмо полову ллє,

екскрементів напихав за щоки

та плюється, кожному своє,

все б нічого, аби ця морока

стала найчорніша у житті,

най бикує та худоба квола,

дай нам Бог у нашому житті

до такого не дійти ніколи.

А йому воздасться за гріхи,

ще на лікті намотає сопель,

все вернеться на своя круги…

Тисну руку, обіймаю, Соболь.

01.02.25р.

P.S. До редакції майстерень, не я і не Артур почав цю баталію знову. Але постає питання: навіщо редакція майстерень допускає цькування гарного автора? Відповідь криється у одній публікації на ПМ, коли пан Артур розмістив текст про свою нагороду і визнання у поетичному світі, а редакція заблокувала (тобто дуже швидко прибрала цей допис з анонсів) і він лишився малопомітним. Редакція майстерень допускає публікації мовою ворога, хай дасть публічну відповідь, що редакція дозволяє анонсувати твори російською мовою і я заспокою свою ненависть до російської мови на Вашому ресурсі, як не нарікаю на це на одному з таких порталів просто ігнорую і все. Але авторам стане зрозуміло, що цей портал не проти щоб асвабадітелі прийшли у їхній дім! Десь так. Найпростіший спосіб це забанити Миколу Соболя і далі роздувати щоки, як ви любите українське слово і примножуєте його, але я працюю у школі і знаю, як важко виривати російський язик із уст підлітків.

Наразі бажаю пережити черговий ракетний удар по Україні.

І ще одне якщо я не помиляюся, то Артур живе у районі який під постійними ударами балістики, а гундарєв у Києві отака фуфня, малята!