Спокуса

Спокуса

Вечір чорніший за каву,

кіт, як брудний коминяр,

повні чекає появу

не співрозмовник – казкар,

ніжно слова огортають

і у вечірній габі,

наче на сходинках раю

пастку готує тобі.

Рветься пустун-перелесник,

вітер жбурляє в лице,

стихне і знову воскресне,

тіло впіймає в сильце.

Ох, це бажання спокуси

дрож дістає до кісток,

кажуть: коли тілотру́си –

гріхопадіння за крок.

04.12.24р.