Стою край неба осторонь од
люду,
І серце виривається з грудей!
У світі я, чи світ в мені – приблуда,
Бо соромно дивитись на людей.
Із ніг до голови вже оповитий
Усі усе здають за «бариші»!
З душею тяжко, з нею треба
жити.
Наскільки в світі легше без
душі.
29.06.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар