(навіяне поезією Віктора Кучерука)
Пробач мені той перший
поцілунок,
Який зірвався вітром на зорі
Бо досі обпікає губи трунок,
Як матіола квітне у дворі.
Чи місяць розкидає зорі в
небі
Твоїй допомагає ворожбі.
Не клич мене, прошу тебе, не
треба!
Мені так добре у моїй журбі.
30.06.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар