Вшиває осінь золоті нитки
В натомлене у спеку листя
клена,
Хоча верба стоїть іще зелена…
Та вже до ранку пишуться
рядки.
Про першу павутину і печаль,
Яка осіла тугою у місті.
Про синє небо спогади ті чисті,
Про літо, що пішло кудись у
даль…
14.06.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар