Ранковий час укутаний туманом.
І сонце ще не поспіша увись.
Дніпро розкинув береги
лиманом
За краєвид усунувся кудись…
Щебече ліс, а донедавна –
вимер,
Залився переспівом соловей,
Це не Земля, а зовсім інший
вимір
І світ іще не втілених ідей.
Це день який дарує нам
наснагу,
Вперед: іди, лети, пиши, твори!
Вгамовує ту ненаситну спрагу
Душі польоту здійме прапори.
11.06.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар