Матері

* * *

Візьми мій сину у дорогу хліб,

Щоб знову він привів тебе до хати,

Та від нещастя у житті беріг,

Мені колись моя казала мати.

Вже й пронеслись десятки добрих літ,

А я лечу, лечу такий крилатий

Та пам’ятаю, що мене зберіг

В житті твій хліб, спасибі тобі мати.

Час вибілив волосся на мені,

У білий колір вишні первоцвіту,

Та трапилося в маминім житті,

Порозлітались мов лелеки діти.

Летіло листя навпіл із життям,

Та й зараз я коли лягаю спати

Молю у Бога за твоє буття,

Моя старенька, мила моя мати.

Скоро і я хлібини передам,

Як ти мені її у путь давала,

Бо благовіст так переплівсь з життям,

То ж дякую за хліб старенька, мила мама.