За краєм осені
Край осені, край світла, край туманів,
усе, що так далеко: край, край, край…
летять планети обрієм незнаним
і сонця дозріває коровай,
але я не шукаю судочинства,
де бабиного літа промінець
недовгих днів, коротших за дитинство
і небо сипле зорі нанівець…
Впади у світ. Побудь у цьому світі.
Здіймись на власні крила і…
лети!
Бо ти життю не можеш не радіти,
таким, як ти відкриються світи.
18.09.26р.
Немає коментарів:
Дописати коментар