Шлях

Не змінити нічого. Шлях обрано.

Невідоме з іксакми сокрите ще.

Та уже розплавляється оливо

І запалюють культове вогнище.

Язиками спокусливо полум’я

Непокірних до віри облизує,

Сонце палить страшніше до полудня

І зректися путі ще миттєвість є.

Та чи варто  назад обертатися?

Самоцілі, здається, досягнуто.

На стезі відкривається матриця,

Але нерви струною натягнуті.

Не рви на собі непокірне волосся,

Шлях пройдено, друже, тобі це вдалося!

25.01.20р.