Перше агу і несміливі кроки.
У пам’яті моїй ніби кіно.
Тобі сьогодні вже чотири роки!
Як це було недавно і давно.
Лапатий сніг лягав на підвіконня,
Мов готував картини полотно.
І я по ньому біг до тебе, доня…
Як це було недавно і давно.
10.01.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар