До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»
Іду туди де сонний вітер
Колише рук тонке гілля.
Зірок у небі гасне бісер
І прокидається земля.
16.01.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар