Завія

Весь день мела. Покрила білий світ

Пухка завія сніжна і прекрасна

Встелила тротуари рясно-рясно

Й дерева похилили пальці віт.

Померзли бідні. Певна річ – зима.

Червоне сонце небосхил не гріє,

У паморозі втратило надію

Та й дня, мені здається, що нема.

Стоїть п’янкий морозу аромат,

Вальсує сніг, лягаючи в замети…

У цім помітні перші силуети,

Як білосніжно розквітає сад.

03.12.19р.