У селі

(із циклу Карашинські жита)

Любив Адама я і Єву*

І цей Едем, що за селом…

Колись було у ніч серпневу

До неба припаду чолом,

Вишукуючи зорепади.

У місті не побачиш, ні.

Цвіркун співає серенаду,

А я сиджу собі на пні.

Роса вмиває голі плечі

І зуб на зуб не попада.

Спустіли гнізда вже лелечі,

Пішла на ферму череда…

Зібрали сіно у копиці –

В селі багатство світове.

І манить неба таємниця,

Аж поки тітка не позве.

08.05.20р.

*Адам і Єва так звали коней.