Одне кільце і сорок років
Усе, що з’єднувало їх,
Але він знав в ломбард ні кроку
Обручку здати – смертний гріх!
Дружина шостий рік у Бога,
Синок лишився на війні…
Грошей катма. Одна дорога…
Та він сказав уперто: «НІ!
Іще три дні. Терпи, козаче.
Не тільки ж хлібом на землі,
Як поховають не заплаче
Ні вдень ніхто, ні уві млі…»
Обняв кільце наче дружину,
Наснилася йому любов,
Наснилась любая дитина…
Так він за ними і пішов.
06.04.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар