Чи поставить доля на коліна,
Чи здіймешся птахом до небес…
Пам’ятай назавжди ти – людина
І життя дано тобі єдине
Проживи, щоб лід душевний скрес.
Не шукай високої науки,
У добрі народиться добро.
Ти візьми зерняточко у руки,
Хай воно відчує серця стукіт…
Й проросте Адамовим ребром.
Сутність пізнається у коханні,
Полюби безмежно білий світ.
Перші дні безвинні та останні
Решта у омані, чи тумані…
Не марнуй даремно своїх літ.
05.04.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар