Сніжинка
На перехресті ночі
вітер з’їдає дим,
поглядом поторочі,
місяцем молодим
грудень у грудці мерзне,
зимно стає зимі,
де зорепад помпезно
палить свої вогні.
Плачеш чому, лелітко?
Скоро зійде зоря.
Нині ж гори, мов квітка
у світлі ліхтаря.
30.04.26р.

Немає коментарів:
Дописати коментар