Порожнеча
В ім’я твоє я крові не пролив.
Мовчать уста. Молитва ця чужа їм.
Почервонів на сході небосхил,
зробився від вогню гармат багряним.
Чорніє танком вибита рілля.
Питає ліс обвуглений: «До коли
топтатиме нас чобіт москаля?
Ви оркам не пробачте це ніколи».
Чи донесу свій непосильний хрест?
На плечі впала пустотою втрата.
Лунає звідусіль: Христос воскрес!
А ти ніколи не воскреснеш, брате.
22.04.25р.

Немає коментарів:
Дописати коментар