Поетичний тхір
(із розділу банальна гундарівщина)
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик ті́пається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.
Він у нас на витівки мастак,
писанина, хоч пісна та плідна,
жунашлюшка і бундючний хряк…
але б краще виправ своє спіднє.
23.05.24р.
Немає коментарів:
Дописати коментар