Пора

Туманяться поміж лісів пари.
Води лугівка напилася вдоста.
Іще сніги біліють до пори,
Але земелька вже уваги просить.

До сходу сонця встане хлібороб.
У руки візьме прадідове рало
І пролунає світанкове: «Цоб*…» –
На царину пора іти настала.

Попросить неба: «Боже, поможи.»,
Бо знає дорога́ хвилина кожна.
І піде від межи, і до межи,
І йому, звісно, Боженька поможе.
15.02.20р.
*Цоб – ліворуч команда коням.