Вітром роздмухує пух,
Сонце випалює трави.
Зжовкне до вечора луг.
Сумно, бо це тільки травень.
Кажуть, ідуть десь дощі,
Блискавки шмигають небом…
Ой, як болить на душі!
Нам би краплину, бо треба.
Гнуться додолу хліби,
Сохнуть на віті черешні,
Тут би прибило хоч пил…
Блиснуло в небі! Нарешті.
01.02.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар