Мара війни

Мара війна

 

Герметиком по шву війни,

по ранах душ… чи залікує?

Бальзам шукаю, тільки всує,

а ніч про мирні марить сни.

Та де той сон? «Шахедів» рев,

вбивають кулі в небі зорі,

куди не глянеш: сльози, горе,

останки спалених дерев,

мов ідоли стоять – корчі –

це душі знищеного лісу,

а поміж них гуляють біси

із «Z-етками» на рукаві.

26.02.25р.

Лютневе

Лютневе

У білих споминах зими,

немов на бабиній перині,

де снігу білі килими,

червоні кетяги калини,

там гуска сварить гусака,

до неба дим пічний прикутий,

під кригою біжить ріка

і Стрітення чекає хутір.

23.02.25р.

Корочун*

Корочун*

Справедливості ради послухай,

це до Бога волає борвій,

Корочун насторожує вуха

у печері холодній своїй,

хто присів на хвилину від втоми,

не віднайде дороги назад,

не чекайте заблудлого вдома,

замітає сліди снігопад…

а борвій іще дужче радіє,

бо погасла жаринка душі,

і заплуталась біла завія

у розхристаному кунтуші.

15.02.25р.

*Корочу́н – у слов'янській міфології бог холоду та смерті.

Мороз не вічний

Мороз не вічний

Горобину доклювали сойки,

тиснуться до вікон снігурі,

якась птаха невідома зойкне

в посинілий скипень на зорі,

розійшовся до безмежжя лютий,

випалив морозом геть усе,

сонячне проміння, наче труту,

поміж срібла інею несе,

грається зима сьогодні з нами,

навіть сад забувся довгим сном…

та весна уже не за горами

її кроки чутно за вікном.

14.02.25р.

Є-підтримка

Є-підтримка

У тренді з позначкою – Є –

слова тверді, мов прутень стали,

сам призедент леве дає,

у бідність уштрикнувши жа́ло,

не українець – олігарх,

купюра є купити сало,

Шевченка відчуваю шарх…

Спасибі «слугам» за – Є-бали!

10.02.25р.

 Периферії «Поетичних майстерень»

(У підтримку Артура Курдіновського)

Хтось шукає приводу для дій,

комусь дії нині не на часі.

Що сумуєш, братику? Радій!

Не впади до рівня біомаси.

Знову лисе чмо полову ллє,

екскрементів напихав за щоки

та плюється, кожному своє,

все б нічого, аби ця морока

стала найчорніша у житті,

най бикує та худоба квола,

дай нам Бог у нашому житті

до такого не дійти ніколи.

А йому воздасться за гріхи,

ще на лікті намотає сопель,

все вернеться на своя круги…

Тисну руку, обіймаю, Соболь.

01.02.25р.

P.S. До редакції майстерень, не я і не Артур почав цю баталію знову. Але постає питання: навіщо редакція майстерень допускає цькування гарного автора? Відповідь криється у одній публікації на ПМ, коли пан Артур розмістив текст про свою нагороду і визнання у поетичному світі, а редакція заблокувала (тобто дуже швидко прибрала цей допис з анонсів) і він лишився малопомітним. Редакція майстерень допускає публікації мовою ворога, хай дасть публічну відповідь, що редакція дозволяє анонсувати твори російською мовою і я заспокою свою ненависть до російської мови на Вашому ресурсі, як не нарікаю на це на одному з таких порталів просто ігнорую і все. Але авторам стане зрозуміло, що цей портал не проти щоб асвабадітелі прийшли у їхній дім! Десь так. Найпростіший спосіб це забанити Миколу Соболя і далі роздувати щоки, як ви любите українське слово і примножуєте його, але я працюю у школі і знаю, як важко виривати російський язик із уст підлітків.

Наразі бажаю пережити черговий ракетний удар по Україні.

І ще одне якщо я не помиляюся, то Артур живе у районі який під постійними ударами балістики, а гундарєв у Києві отака фуфня, малята!