Тінь спокуси

Тінь спокуси

Де віч-на-віч – 

камін палає,

там тане ніч,

леліток зграя…

і ніби знак

у цю негоду,

мов крапля: «Так»  –

сьогодні згодна,

і ув очах

у дивнім русі

палав не страх,

а – тінь спокуси.

26.12.25р.

Таке Різдво

Таке Різдво

Як швидко крутиться у це Різдво планета.

Нам всім здається, є куди спішить.

Чи це зоря у небі, чи ракета?

Узнає місто за коротку мить.

Гаряча кров у мерзлу землю ллється.

Розпечений свинець замість куті.

Але любов не полишає серця,

наші бійці воістину святі.

Ще духом піднесеться Батьківщина,

де буде чиста, первозданна синь,

і за столом збереться вся родина,

ти головне сьогодні не загинь.

25.12.25р.

Прокинься, Дідуху, пора

Прокинься, Дідуху, пора

Різдвяний сніп стояв і кликав

до столу щедрого богів

і не пускав у хату лихо,

а до кордону ворогів…

І кухоль меду глава роду

за рік врожайний підіймав,

за непокорену свободу,

за щедрість і хлібів, і трав…

А юнь ковтала кожне слово,

що мудра старість прорекла,

 вже розуміючи чудово

нема чистіше джерела.

Так праслов’яни святкували 

на схилах древнього Дніпра.

Тепер «ханука» править балом…

Прокинься, Дідуху, пора.

19.12.25р.

Із нічного

Із нічного

Тихої ночі.

Вітер шукає нічліг.

Зорі шепочуть:

«Хай засинає, де ліг».

Небом до ранку

їдуть по колу Вози,

сяду на ґанку:

«Возе й мене підвези» –

а зорепади

хай осіняють нам шлях…

Хочеш поради? –

Пізнаєш його по ділах.

18.12.25р.

Ранок на Дніпрі

Ранок на Дніпрі

У гирлі Дніпра десь під ранок шумить очерет.

Розбуджена птаха: «Рятуйте!» – волає лякливо.

У сутінках лісу далекого видно хребет.

Аврора ступає рясною росою сміливо.

Від риби вирує вода і, здається, кипить.

Русалки шукають кого оповити любов’ю.

Ще сонечко спить, але промінь проснеться за мить

і берегом річки пройдеться легкою ходою.

17.12.25р.

Титани

Титани

Коли утомляться титани

на землю небо упаде.

Чи стане легше? Ні, не стане,

як сонце зробиться бліде.

Але допоки піксель в моді

спокійно може спати люд.

Титанам дякую на сході

за їх надтитанічний труд.

13.12.25р.

Лжепредтеча

Лжепредтеча

Твоїм губам іще цвісти, мов макам.

Мої вже побіліли, наче сніг.

Аби ж я міг, аби я тільки міг,

читати долю по небесним знакам,

коли біда сурмить у мідний ріг.

Задкують ті, хто мав тримати небо.

Летить вперед, хто повзав у багні.

І ти сьогодні, друже, на коні,

щоб вирвати із лап цупких Ереба

того, хто переможе у борні.

Хто зможе відвести невідворотне.

До рук холодних примерзає меч.

Тримай його, фортуні не переч.

Впаде в тартар чудовисько болотне –

це був останній серед лжепредтеч.

09.12.25р.

"Хрест Героя"

«Хрест Героя»

Під рік новий запахла хвоя,

мороз потріскує завзято…

Тримає доня – «Хрест Героя» –

останню нагороду тата.

Їй пам'ять болісно лоскоче,

про щось лише одній відоме,

коли вона його щоночі

чекала з «бойового» вдома.

Ще усвідомити не можуть

сумні дитячі оченята

до неба синього тотожні,

що більше не обійме тато…

Допоки розмовляє зброя –

тримають діти – «Хрест Героя».

08.12.25р.

Поза часом

Поза часом

З полону тілесних втіх

полину ув інший вимір.

Живи, мій солодкий гріх,

вмитий дощами рясними…

поки не випаде сніг.

Нема на тобі вини.

Сльози твої, мов причастя.

Тільки себе не вини,

помре у провині щастя.

Навіть якщо восени.

Хай буря пробудить дзен,

ляже на втомлені плечі,

швидко кінчається день,

миттєво згорає вечір…

час вилітає із жмень.

07.12.25р.

Осіннє перевтілення

Осіннє перевтілення

Не лякайте осінню даремно

мені дощ холодний до снаги.

Бо люблю дивитись, як таємно 

краплі обертаються в сніги.

Вітер десь ховається у ринву,

мерзнуть на проспекті ліхтарі…

Хочеш лист кленовий тобі вирву

перед сходом сонця на зорі?

Він напився листопада скрути,

скоро упаде в калюжу сам.

Не гадаю бути чи не бути,

там де осінь обірветься нам.

Я сьогодні п’яний від безлюддя.

Мені дощ холодний до снаги.

Листопад перетече у грудень,

а дощі ув іній та сніги.

02.12.25р.

Колискова донечці

Колискова донечці

Тихо-тихесенько

падає сніг.

Доня малесенька –

мій оберіг.

Вбирається спішно

білим земля.

Всі діти безгрішні,

спи, янголя.

Хай ранок осяє

сонечком дім,

й розквітне розмаєм

в дитинстві твоїм.

01.12.25р.