Батько

Батько

Як дичавіла «Прима» зранку,

давила горло, аж до кашлю,

а дим в’їдався у горлянку,

і місяць лютий скалив пащу.

Сів біля грубки на ослінчик,

дістав із торбочки кресало…

як перший спалахнув промінчик,

то заспівало й піддувало.

На вулиці казився скипень,

русло Дніпра скувала крига,

на грубці грівся чай із липи

та настрій підіймала книга.

І зігрівала тілогрійка,

бо ще тепло не йшло від пічки…

і тільки «Прима», як злодійка,

давила й дерла горло звично.

23.06.23р.