Останні яблука

 

Останні яблука

Ті яблука вважали себе сонцем
і падали із яблучних орбіт,
здавалося, здригався цілий світ
через туманів осені суконце.
А це був тільки яблуневий Спас,
бо літом то не Спас, а так - предтеча,
щоб догодити у саду малечі
та у зими накрасти прозапас.
А ці горять над холодом вітрів
і від дощу холодного не плачуть,
з орбіт злітають яблучних на вдачу,
куди зими ще холод не добрів.
15.10.25р.

Мегаполіс

Мегаполіс

У мегаполісі під вечір

шукає вітер тихий гай,

це – мегаполіс, не шукай,

сідає пил доріг на плечі…

було раніше, зазвичай,

співає матінка малечі,

що йде дорогою бабай,

і тихим голосом предтечі

зове у ніч Чумацький Плай,

ховався домовик на печі

та пив із цвіркунами чай…

тут нині: мегаполіс, вечір,

а не села блаженний рай.

14.10.25р.

Останній горіх

Останній горіх

Голуби товчуться під горіхом,

ніби просять: наступи на плід,

мимо зграї пробігаю спіхом,

утекти спішу від власних бід.

А куди? Того ніхто не знає.

Чи втечу? Здається, що навряд.

До метро дістануся трамваєм,

далі пішки, крізь осінній сад.

Де вже листя майже не лишилось

ось таке жовтневе дежавю.

і птахам, що розправляють крила,

я горіх останній розчавлю.

06.10.25р.

Усе мине

 Усе мине

Над ставком верба схилила віти

і тремтить од вітру на зорі,

якби знати, як її зігріти,

коли осінь пізня на дворі.

Сяде на тонке гілля синичка,

пригадає сонце до Іллі,

а тепер частіше сипле мжичка

і зривають листя вітри злі.

Скоро небо запорошить снігом,

вибілить за горизонт усе

і мороз наскочить печенігом

та голодну зиму принесе.

Хай несе, зимі не бути вічно,

не здолає сонце корочун,

дуже скоро задзюрчать магічно

ручаї між березневих рун.

03.10.25р.

Вечірнє село

Вечірнє село

Попід вишнею на тині

вимитий стікає глек,

хліб лежить на скатертині

поміж вишитих лелек,

біля печі молодиця

фартух трохи у муці,

димом пахкотить кабиця

та досмажує млинці,

над полями сутеніє,

чути пісню за селом,

повертають гречкосії,

доня грається з котом,

місяць виставляє роги,

сіється Чумацький Шлях

все в нас буде слава Богу,

а по-іншому ніяк.

27.09.25р.

Львівська осінь

Львівська осінь

Сьогодні осінь королева

в жовтогарячому плащі,

охороняють місто Лева –

трамваї, леви та дощі,

переіначити відтінок

і відділити кави смак,

згубитися на площі «Ринок»

поміж здивованих зівак…

А далі що у місті Лева?

В жовтогарячому плащі

гуляє – осінь – королева

поміж трамваїв та дощів.

26.09.25р.

Передзимове

Передзимове

Через негоду кіт бреде,

ступає по калюжах,

обличчя ліхтаря бліде,

лист клена занедужав,

дощ у бруківку дріботить,

три вулиці на розі,

мине пізньоосіння мить,

бо вже зима в дорозі.

24.09.25р.

Сенсаційні новини

Сенсаційні новини

(порнозірка – Джозефіна Джексон

(Юлія Сенюк) покинула Україну)

Порнозірка їде з України…

які втрати, Боже, йой ти мій!

У державі ось які новини,

а не те, що на передовій.

Суми ворог зрівнює з землею,

КАБами по Запоріжжю б’є…

шльондра хай пливе за течією.

Що поробиш? Кожному своє.

Заволала на даху сирена,

ПВО дає «шахедам» бій,

не здолає жодна нас геєна,

поки є Марусі Звіробій.

Доки материнство у пошані

і родинних цінностей поріг,

будемо довіку нездоланні!

Що нам ті, що не здвигають ніг.

22.09.25р.

Жотопадові роздуми

Жовтопадові роздуми

Тіні оживають у саду.

Жовтопадом скочується листя…

А мені ще ніжність літа сниться:

у полях отавою іду,

роси розстелив Чумацький Шлях,

вечір омиває рясно збрую,

євшан-зілля чарами парує,

губиться в пахучих чебрецях,

тихий вечір поїдає ніч,

цвіркуни довкіл тріщать громами…

Нині все окутано в тумани

де ми із жовтопадом віч-на-віч.

20.09.25р.

Міжсезоння

Міжсезоння

Ніч уплететься у дощу краплини

нема у міжсезонні берегів.

Із падолистом стали ми єдині

на роздоріжжі спалених світів.

Коли твоя любов зламає крила

чи ждатимеш розпечених ночей?

Тінь Афродіти упаде безсило,

струну порве у розпачі Орфей.

І тільки дощ не скориться нікому,

задріботить сильніше про своє.

Візьми його поради за основу,

де міжсезоння за вікном снує.

14.09.25р.