Остання Пасха

Остання Пасха

Похристосались з тобою, мила мати.

Ще й вийшли на могилки на гробки.

І я сказав:

                 – та годі сумувати.

Ати мені:

                 – вже час й мені іти.

І ніби, ні про що не говорили,

Розбіглись знову по своїм хатам.

І час від часу ти мені дзвонила

Та якось телефон мій замовчав…

І пригадав тоді слова отії,

Коли мені сказала якось ти:

– Літа мої уже не молодії,

Вже час мені, мій сину, треба йти.

                                          29.01.17р.